Як правильно вчитися: поради для батьків
Виконання домашніх завдань і навчання в цілому часто викликає у дітей труднощі. Всі члени сім'ї теж відчувають при цьому незручності. Однак, якщо слідувати нескладним правилам, вчитися стане легше. Але в деяких випадках дитині може знадобитися допомога всіх членів сім'ї. Розглянемо докладніше ці правила.
Вимкніть телевізор. Встановіть правило для всієї родини: коли дитина вчить уроки, у кімнаті ніхто не вмикає телевізор. Інакше дитина обов'язково буде відволікатися.
Чи можна при цьому слухати у будинку радіо або музику через колонки? Багато експертів рекомендують вимикати музику і усувати будь-які інші джерела шуму. Однак, як показує практика, більшість дітей може легко працювати, не відволікаючись, якщо в будинку працює радіо. Однак, якщо звуки все ж відволікають дитину, краще слухати музику у навушниках.
Встановіть правила з приводу використання мобільних телефонів у будинку. Поки дитина вчить уроки, вона може використовувати телефон тільки в особливих випадках (наприклад, для того щоб зателефонувати однокласнику і дізнатися домашнє завдання). Чітко визначте, у яких саме випадках дитина може використовувати смартфон.
Виділіть дитині місце, де вона зможе вчити уроки. Найкраще для цього підходить кімната дитини. Якщо у неї немає своєї кімнати, підійде також кухня або інша кімната. Головне, щоб дитину ніщо не відволікало, поки вона буде вчити уроки.
Вибирайте місце для навчання за принципом: функціональність важливіша, ніж естетика. Подивіться, чи поміщається на столі усе навчальне приладдя: ручки, олівці, папір, підручники тощо.
Прикріпіть на робочому місці дитини коркову дошку. На ній вона зможе розміщувати розклад та іншу важливу інформацію. Дозвольте дитині прикрасити дошку на свій розсуд. Поговоріть з нею про те, що їй потрібно для того, щоб робити домашні завдання. Слідкуйте за тим, щоб дитина записувала усі домашні завдання в щоденник - так вона зможе краще організувати свій графік і нічого не забуде.
Постійність - запорука успіху. Для успішності дитини у навчанні важливо, щоб у неї був стабільний розпорядок дня. Намагайтеся організувати справи вдома так, щоб обід був в один і той же час щодня. Після обіду дитина повинна сідати за уроки.
Виділяйте достатньо часу на те, щоб дитина вивчила уроки. Враховуйте при цьому вік дитини. Старшокласники можуть сконцентруватися на завданнях протягом години, у той час як першокласники навряд чи зможуть всидіти на місці більше 15 хвилин. Дозвольте їй робити перерви - це може бути нагородою за те, що вона виконає одне домашнє завдання.
Організуйте процес виконання домашніх завдань. Дитина повинна стежити за тим, щоб вчасно виконувати усі завдання. Вона може прикріплювати стікери з нагадуванням на корковій дошці або робити нагадування у смартфоні. Це допоможе дитині не відкладати виконання завдань до останнього.
Поясніть дитині, що навчання - це не тільки виконання домашніх завдань. Найпоширеніша омана з приводу навчання - зводити його тільки до виконання домашніх завдань. Навчіть дитину таких речей, корисних для навчання:
робити нотатки під час читання книги;
побіжно переглядати текст і вибирати головну інформацію;
аналізувати таблиці і діаграми;
переказувати прочитане своїми словами;
виписувати на картки дати, формули, слова та іншу потрібну інформацію.
Конспектування - це важливий навик, який потрібно розвивати. Одні учні не вміють цього робити. Інші вважають, що потрібно записувати усе дослівно. І тільки деякі вміють виділяти головне і конспектувати.
Чи потрібно переписувати законспектований матеріал, щоб надати йому більш зрозумілу форму? У деяких випадках так, особливо, коли законспектувано великий обсяг матеріалу. Іноді діти не можуть писати швидко або концентруватися довгий час на конспектування. Переписування може зайняти у дитини багато часу, але це чудовий спосіб повторити матеріал. Однак, якщо матеріал не є першочергово важливим і дитина не буде до нього повертатися, переписувати його не потрібно.
Допоможіть дитині відчути впевненість у собі на контрольних роботах та іспитах. У деяких учнів контрольні, іспити і ЗНО викликають сильний страх. Поясніть дитині, що вчити матеріал усю ніч перед іспитом - це даремне заняття. Краще замість цього добре виспатися.
Також дитині потрібно пояснити, що, перш ніж приступати до виконання контрольної, потрібно уважно прочитати завдання. Якщо вона не знає відповіді на будь-яке питання, краще його пропустити і повернутися до нього пізніше. Універсальна порада для всіх учнів: перед іспитом потрібно зробити глибокий вдих, розслабитися і приступати до завдань. Також порадьте дитині завжди брати на іспит запасну ручку.
Коли дитина вчить уроки, стежте за тим, щоб вона не відчувала сильні негативні емоції. Якщо дитина сердита або засмучена через занадто складне завдання, її спроби вивчити уроки навряд чи будуть ефективними. У такі моменти вам потрібно втрутитися і зробити перерву. Після того, як дитина заспокоїться, поясніть їй матеріал.
Чи потрібно допомагати дитині з уроками? Так, якщо це принесе користь. Наприклад, ви можете перевіряти вже виконані завдання або пояснювати матеріал, якщо дитині щось незрозуміло. Не варто допомагати, якщо дитина і сама може виконати завдання. Тим більше не варто робити уроки замість дитини - так ви не дасте їй можливості навчитися чогось на своїх помилках.
Коли ви допомагаєте дитині з уроками, завжди залишайтеся спокійними і позитивними. Краще взагалі не допомагати, ніж допомагати з небажанням. Після того, як дитина виконає завдання, перевірте його. Похваліть дитину за її зусилля - ви ж не хочете, щоб домашні завдання у неї асоціювалися з домашніми сварками.
Розвивайте у дитини дослідницькі навички. Наприклад, якщо ви збираєтеся в поїздку до іншого міста, запропонуйте їй знайти пункт призначення на карті або в атласі. Запропонуйте пошукати інформацію про те місто, до якого ви їдете, в енциклопедіях чи в Інтернеті.
Як правильно ставитися до оцінок дитини у школі? Щоб вона не відчувала постійний стрес через оцінки, час від часу обговорюйте з нею, як ідуть справи у школі. Ви можете використовувати стандартні фрази, наприклад:
Як пройшла контрольна з математики?
Як учитель оцінив твоє завдання з фізики?
Чи потрібна тобі допомогу із завданням?
Так дитина зрозуміє, що ви цікавитеся її успіхами у навчанні. Поговоріть з учителем дитини і домовтеся про те, щоб він попереджав вас, якщо у дитини виникнуть проблеми з навчанням. Будьте на зв'язку, щоб обговорювати з учителем, як ви разом можете допомогти дитині краще вчитися.
Звертайте увагу на те, як дитина відгукується про вчителів. Якщо вона каже: «Він поганий учитель», «Він розповідає занадто швидко» тощо, це може означати, що у неї виникли труднощі з предметом. Але не поспішайте йти до школи і передавати вашу розмову з дитиною учителю. Так ви можете втратити довіру дитини.
ЯК ЖЕ ВАЖЛИВІ ЦІ ЯКЩО...
Якщо діти живуть у критиці, вони вчаться осуджувати.
Якщо діти живуть у ворожості, вони вчаться битись.
Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятись.
Якщо діти живуть у жалості, вони вчаться жаліти себе.
Якщо діти живуть з насмішками, вони вчаться бути нерішучими.
Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться зневірі.
Якщо діти живуть зі стидом, вони вчаться відчувати себе винними.
Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться довірі.
Якщо діти живуть у терпимості, вони вчаться терпінню.
Якщо діти живуть із похвалою, вони вчаться бути вдячними.
Якщо діти живуть з визнанням, вони вчаться любити.
Якщо діти живуть зі схваленням, вони вчаться любити себе.
Якщо діти живуть з розумінням, вони вчаться цілеспрямованості.
Якщо дітей учать ділитись, вони вчаться бути щедрими.
Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими.
Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути сраведливими.
Якщо діти живуть у добрі та ввічливості, вони вчаться поважати.
Якщо діти живуть у безпеці, вони вчаться вірити в себе й довіряти іншим.
Якщо діти живуть у приязні, вони вчаться розуміти, що наш світ прекрасний.
З книги: «Діти вчаться тому, чого їх навчають» відомих американських психологів Нота Доброті й Харіуса Рейчел
МАЛЮВАННЯ ДОПОМАГАЄ ДІТЯМ РОЗВИВАТИСЯ і ЯК БАТЬКАМ ПРАВИЛЬНО РЕАГУВАТИ НА МАЛЮНКИ
МАЛЮВАННЯ це перша художня діяльність, якою дитина займається усвідомлено і самостійно. Це не просто веселе заняття, а складний процес, в якому уявному образу або почуттю надають видиму форму. Малювання необхідне дітям, щоб повноцінно розвиватися.
Що ж розвиває малювання?
У ранньому віці, звичайно ж, малювання сприяє розвитку ДРІБНОЇ МОТОРИКИ рук. Під час малювання задіяні рухові, зорові, м'язові і дотикові аналізатори, розвивається зорово-моторна координація, ПАМ'ЯТЬ і зосередженість.
Малювання розвиває творче мислення, тобто КРЕАТИВНІСТЬ, тому що під час малювання дитина створює безліч образів, які можна змінювати на свій розсуд, шукати нові асоціативні зв'язки між предметами і їх зображеннями. Пошук асоціацій і генерація образів- це відмінне тренування творчого мислення.
Малювання відмінно розвиває фантазію і уяву, які є важливими сторонами життя дитини і особливо розвиваються в віці від 5 до 15 років.
УЯВА - це здатність подумки представляти зорові картини. Завдяки цьому людина може переробляти минулий досвід і створювати нові зв'язки між отриманими образами. Чим більше таких зв'язків утворюється в мозку, тим краще розвивається мислення.
ФАНТАЗІЯ необхідна майбутньому дорослому. Вона дозволяє людині робити сміливі припущення, винаходити і створювати щось принципово нове. У малюванні дитині потрібно детально продумати образ до того, як вона зможе його намалювати.
Якщо дитина перестає вигадувати, у неї знижується потенціал творчого мислення, а потім і зацікавленість в мистецтві і творчій діяльності.
Малювання стимулює розвиток СПРИЙНЯТЯ в дитячому віці, змушуючи дитину вивчати об'єкти для зображення і відкривати в них нові якості, яких вона раніше не помічала. Тренується уміння спостерігати і аналізувати об'єкт, що також сприяє розвитку МИСЛЕННЯ, так як всі психічні процеси взаємопов'язані і мають один на одного взаємовплив. Таким чином, за малюнками дитини можна зробити висновки про розвиток моторики та інтелекту.
Малювання впливає на РОЗВИТОК МОВИ. У ранньому віці дитина під час малювання промовляє свої дії ( «зараз я візьму синій олівець і намалюю ...»), що допомагає їй їх усвідомлювати і краще координувати. Батькам дуже важливо уважно слухати розповіді дитини про свій малюнок, ставити навідні запитання про героїв, сюжет і деталі зображення, тим самим стимулюючи розвиток зв'язного мовлення і словникового запасу.
У віці від 7-ми років дуже важливо вигадувати сюжет для малюнка. Багато дітей, звикнувши, що на заняттях з малювання дається певна тема або приклад, починають зазнавати труднощів при самостійному виборі сюжету. Ви, як батьки, можете допомогти дитині, якщо будете частіше водити дитину в музеї, на виставки, театри або навіть, коли гуляєте, йдете в магазин, звертайте увагу дитини на те, що відбувається навколо вас і самі озвучуйте це. І поступово привчайте дитину до того, що кожне цікаве спостереження може лягти в основу нового сюжету для малюнка.
Чим різноманітніше і багатше життєві враження дитини, тим яскравіше і незвичніше буде його фантазія.
Можна влаштовувати домашні виставки з дитячих і спільних робіт, вигадувати назви картин. Такі виставки можна приурочити до якого-небудь свята, щоб діти могли побачити підсумок своїх занять малюванням.
Відсутність малювання збіднює психічний розвиток і говорить про наявність в ньому якихось труднощів і страхів.
За колірною гамою малюнків можна теж зробити висновки про проблеми дитини. Переважання сірих і чорних тонів в малюнках говорить про відсутність життєрадісності і знижений фоні настрою, про велику кількість страхів, з якими дитина не може впоратися самостійно. Яскраві, світлі й насичені фарби свідчать про активний життєвий тонус і оптимізм.
ЯК ПРАВИЛЬНО РЕАГУВАТИ НА МАЛЮНКИ ДІТЕЙ?
За допомогою малювання діти реалізують свій життєвий досвід, переробляють свої переживання і фантазії. Малюнок - це ВНУТРІШНІЙ СВІТ ДИТИНИ і тому треба дуже обережно ставитися до оцінювання малюнків дорослими. Ні в якому разі не можна критикувати малюнки. КРИТИКА є однією з головних причин низької самооцінки і страху помилки. І навіть ПОХВАЛА може згубно позначитися на самооцінці дитини і викликати залежність від думки оточуючих, А дитину треба вчити спиратися не на чужу думку, а на свої власні відчуття, думки і почуття. Тільки так можна виростити впевнену і самостійну людину. Як критика, так і похвала - це теж оцінювання. А так як малюнок - внутрішній світ дитини, він не потребує оцінки.
Якщо до вас дитина підійшла зі своїм малюнком і питає: «Ну як красиво?», Ви можете її запитати: «А тобі подобається? Що тобі тут подобається найбільше? ». Якщо батьки відразу видадуть свою оцінку, дитина не встигне усвідомити своє ставлення, задоволена вона чи ні роботою. Пошукайте в малюнку дитини якісь незвичайні деталі, яких раніше не було, зверніть увагу дитини на це і скажіть: «Як здорово ти це придумала!».
Як краще вчинити мамі, якщо дитина впевнена, що малюнок поганий, не гарний, бездарний? Прийняти почуття дитини, навіть якщо дитина не задоволена своїм малюнком і він їй не подобається. Висловіть свою віру в її майбутніх досягненнях.
Дорогі батьки, не поспішайте з оцінками! Це допоможе вам виростити успішну людину, яка вірить в себе і довіряє власній думці.
Ганна Салагаєва
ЯК ВЕСЕЛО ПРОВОДИТИ ЧАС З ДИТИНОЮ В ЧЕРЗІ
Звісно ж грати - це і розвиток, і спільна діяльність, яка зближує, тож пропонуємо вам ігри:
"На одну букву"
Вигадуйте з дитиною різноманітні речення, щоб всі слова в них починалися на одну й ту ж букву. Наприклад: Кіт купив кришталевий камінчик; Мама майструє маленький майданчик; Сашко стояв в строю струнко.
"Протилежності"
Називаєте слово - завдання дитини назвати слово протилежне за значенням. Наприклад: день - ніч, холодний - гарячий, мокрий - сухий.
"Яким буває"
В цій грі необхідно по черзі підбирати визначення до обраного слова. Нприклад: Якою буває кішка (гладкою, пухнастою, рудою...). Хто більше не зможе вигадати прикметників - програв.
"Що буває"
Ця гра протилежна попередній. В ній необхідно назвати, що може мати обране визначення. Наприклад: що може бути гострим (гостра гірчиця, гострий ніж, гостра голка).
"Буріме"
Поясніть дитині, що таке рифма і навчить її знаходити пари рифмованих слів. Беремо одну-дві пари рифмованих слів і по черзі складаємо вірш. Наприклад: пари "кіт - боліт" та "впав - встав". І ось, що отримали:
Йшов лісом кіт
Та й серед боліт,
У болото впав,
Схопивсь й швиденько встав.
Заняття для дитини на канікулах
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=792406749565511&id=100063885783644&sfnsn=mo
12 способів створити міцні відносини між братами і сестрами
Не забувайте, що позитивним вважається навіть проста усмішка, тобто необов'язково побиватися і вишукувати великі і яскраві позитивні події. У будь-якому випадку, ви можете просто взяти це за основу і прагнути створювати стільки приємних спільних моментів у відносинах дітей, скільки особисто вам під силу.
1. Зверніть увагу, в яких випадках діти грають разом. І використовуйте це.
Дослідження показали, що діти краще контактують під час ігор, які цікаві кожному з них. Знаючи захоплення кожного, ви самі можете запропонувати варіант, який підійде обом. Наприклад, якщо одна хоче грати в магазин, а друга хоче грати в космонавтів, то чому б не пограти в магазин на Місяці?
2. Не переривайте приємну гру.
Всі ви знаєте приказку "Не буди сплячу дитину", так ось тут те ж саме. Якщо діти грають разом із задоволенням, не втручайтеся, дайте їм насолодитися спільної грою.
3. Використовуйте гормон радості для зміцнення відносин.
Сміятися. Гуляти. Танцювати. Співати. Дуріти. Включайте в ваш день стільки заряджаючих занять, скільки це можливо.
4. Створіть "спеціальний час" для спілкування дітей.
Виділіть 10 хвилин протягом кожного дня на спілкування дітей один з одним. Це особливо допомагає у випадках, коли у дітей велика різниця у віці, або одна менше зацікавлена в спільних іграх, ніж друга. Ідея в тому, що це стає ритуалом, частиною розпорядку дня, формується звичка.
5. Якщо у дітей поганий настрій, запропонуйте зайнятися чимось, що вони обидві люблять.
Наприклад, спекти печиво або потанцювати.
Швидше за все, досвід спільного поліпшення настрою допомагає побачити, що брат / сестра можуть бути тією людиною, з ким легше справлятися з труднощами.
6. Додайте в ритуал укладання спати слова "На добраніч" і "Я люблю тебе", які брати / сестри говорять один одному.
У деяких сім'ях старші діти також читають книжку на ніч молодшим, що допомагає зміцнити відносини.
7. Підтримуйте дітей в турботі один про одного.
Якщо один з дітей поранився / вдарився / і т.д., нехай всі члени сім'ї залишать свої ігри і нададуть йї увагу. Якщо бачите, що діти готові підтримати один одного, дайте цьому розвинутися. Попросіть іншу дитину принести лід або пов'язку, або навіть запропонуйте допомогти вам з обробкою рани, наприклад. Залучайте всіх дітей до процесу, навіть того, хто можливо став причиною неприємності. Таким чином вона буде відчувати себе не тим, хто шкодить, а тим, хто здатний на допомогу і підтримку.
8. Замість поділу дітей знаходьте можливість для їх об'єднання.
"Ви можете допомогти один одному зібратися, щоб ви обидві були готові до виходу о 8 годині? Тоді у нас буде час піти до школи довгою дорогою і знову подивитися на бульдозери на будівництві. Так? Круто, ви команда! "
9. Впроваджуйте ідею об'єднання дітей в команду за допомогою сімейних справ, в яких вони зможуть діяти разом.
Наприклад, видайте їм величезний аркуш паперу, щоб вони могли малювати на ньому разом. І попросіть написати спільний лист для бабусі.
Або запропонуйте "полювання за предметами", але таким чином, щоб діти збирали речі разом, а не змагалися один з одним.
А коли дурієте, грайте командою дітей проти команди батьків.
10. Доручіть дітям завдання, за яке вони обидва будуть відповідальні.
Як варіант, вони можуть разом помити вашу машину і заробити гроші, які ви віддали б за мийку. Або, наприклад, вони можуть придумати відпочинок для всієї родини. Загалом, дайте їм можливість щось робити разом, втручаючись тільки при дійсній необхідності.
11. Створіть сімейний журнал доброти.
Зробіть журнал в будь-якому зручному для вас вигляді, попросіть дітей прикрасити його. Напишіть на ньому "Наш сімейний журнал доброти". Почати його можна з будь-якої надихаючої цитати на тему доброти. Після цього звертайте увагу на прояв доброти між дітьми і записуйте їх в журнал, відзначаючи дату.
Важливо проговорювати, що доброта робить щасливішими не тільки того, хто її отримує, а й того, хто нею ділиться.
Поступово діти самі почнуть звертати увагу на добрі вчинки і просити батьків записати їх в журнал.
12. Допомагайте дітям впоратися з проблемою, не звинувачуючи нікого з них.
Конфлікт це нормальна частина людських відносин. І звичайно, періодично ваші діти будуть битися. Наше завдання, як батьків, не приймати чиюсь сторону. Це допоможе знизити рівень суперництва між дітьми. Замість цього навчайте дітей іншим способам виходу з конфлікту, таким як слухання, вираження своїх потреб без нападу на іншого і пошуку рішення, яке влаштує обидві сторони.
Основне, чим ви можете допомогти своїм дітям налагодити відносини - це створити власний міцний зв'язок з кожним з них. Щоб кожна дитина знала, що її відносини з вами не залежать від брата / сестри, скільки б уваги вони не отримували, тому що у неї вашої духовної любові надлишок.
Автор: Лаури Маркхем
Переклад: Марія Шут
7 способів знайти час на дитину, навіть якщо здається, що його немає
Як знайти в цьому баланс? Це не так складно і витратно, як здається, тому що є необхідний мінімум, який формує ті самі позитивні відносини дітей і батьків.
1. Використовуйте спрямовану увагу
Доведено, що кількість часу, проведеного з дитиною, не так важлива, як його якість. Підлітку, щоб залишатися в контакті з батьками, може вистачити навіть десяти хвилин дружелюбного, близького спілкування в день. Тільки щоб не про уроки. Дошкільникам, звичайно, потрібно більше.
2. Розмовляйте (на це є час)
Варто знайти в собі сили, щоб спілкуватися навіть в автомобілі. Півгодини, а то і годину спілкування або хоча б активного слухання - хай не кожен день, а коли є настрій - потрібні і дитині, і вам. Можна коментувати те, що відбувається за вікном, обговорювати що-небудь абстрактне.
3. Читайте (дошкільнику і молодшому школяреві)
Якщо є час тільки на один вид спільного дозвілля, краще вибрати цей. Багато дітей читають мало, але й віддані читачі іноді перестають читати до 12-13 років, коли починається «завал у навчанні». Однак пам'ять про роки, проведені за книжкою з батьками, не проходить даром - і після 18-20 юність знову відкриває книжку. Крім того, спільне читання дає можливість підморгувати один одному, обмінюючись цитатами. Це створює відчуття спільності. Особливо здорово читати довгі епопеї: це спокій, стабільність, ритуал, і діти до такого звикають.
4. Будьте батьками, а не гувернером
Якщо у вас мало часу, не треба його витрачати на сварки і спроби виховувати дитину по дрібницях. Інакше він весь піде саме на це! Знаєте такий прийом - розділити всі справи на термінові і не термінові, а також потрібні і не потрібні? Так ось. «Чомусь ти-знову-розкидав-шкарпетки» - це справа не термінова і не потрібна. Зрозуміти це важливо, але важко: психологічно саме ті батьки, у яких часу на дитину мало, відчувають провину і намагаються хоч якось дати їй увагу, чіпляючись за перший-ліпший привід до комунікації. Тут треба постаратися видихнути, пом'якшити серце і використовувати 20 хвилин, що залишилися до сну якось інакше. Якщо в школі не дуже, цієї теми на щоденній основі теж краще уникати. На це потрібно знайти додатковий час.
5. Виховуйте в головному, а не в дрібницях
Повірте, ми ненавидимо тільки ті моралі, які нам читають, коли ми вже нагрішили. А гарну проповідь на абстрактну тему всі і завжди слухають з розкритими ротами! Сійте розумне, добре, вічне на здоров'я. Якщо транслювати ідеали спокійно, то відрази до них не виникне навіть у підлітка. Все, що є у вас, все, що допомагає вам у житті, - на практичних прикладних прикладах, а також в притчах, творах світової літератури і де завгодно ще.
6. Іноді беріть дітей з собою у справах
7. Не завантажуйте почуттям провини ні себе, ні дитину
Так, вам треба працювати, вам треба жити своїм життям. Можливо, у вас і на це немає сил. Або бажання. Можливо, ваша дитина взагалі живе з іншим батьком, а вас бачить епізодично. Яких тільки ситуацій не буває в житті. Постарайтеся не гризти себе і не злитися на дитину, коли вона з'їдає ваш останній ресурс. Ідеальних батьків не буває.
Розлучення і діти: як допомогти дитині впоратися з розривом батьків
Євгенія Гайдай
Редакція Promum дізналася, що важливо прояснити в сім'ї і як правильно себе вести з дітьми після розлучення.
Чи залишатися разом через дитину Одна з найбільших помилок батьків - це продовжувати жити разом через дитину. Не варто перебільшувати крихкість дитячої душі. Коли між мамою і татом щось не ладиться, діти завжди це відчувають. Набагато гірше, коли дитина виростає і розуміє, що через неї батьки були не щасливі стільки років. Розлучення не стане трагедією для дитини, якщо вона буде відвідувати психолога. При цьому батьки не повинні скандалити при дітях і маніпулювати один одним з їх допомогою.
Як поговорити з дитиною про розлучення У нашій культурі прийнято співчувати дітям, у яких розлучаються батьки. Більшість журяться, що тепер дитина живе не в повній сім'ї. Практикуючий фахівець Євгенія Гайдай запевняє, що журитися потрібно зовсім з іншого приводу. Часто в цій непростій ситуації батьки ігнорують стан дитини. Адже це саме той випадок, коли її варто відвести до психолога і дати можливість посумувати.
«Одного разу до мене на прийом прийшла мама з сином років семи. Вона почала багато говорити, а потім згадала, що розлучилася недавно з батьком хлопчика. Дитина тут же розплакалась, - розповідає психолог. - Виявилося, вона дізнався про це тільки зараз. Мама не повідомила синові, що батько більше з ними не живе, і щиро здивувалася, що хлопчик так реагує ».
Деякі батьки, швидше за все, не знають, як правильно повідомити дітям про своє рішення. Ось кілька рекомендацій, як це зробити:
- батьки повинні повідомити про своє рішення разом. Так мама і тато залишаються для дитини як і раніше в ролі батьків;
- детально розповісти, які зміни відбудуться в житті дитини: позначити, що буде новим, а що залишиться, як раніше;
- пояснити, наскільки це можливо, про причини розлучення. Діти часто переживають, що самі є причиною розриву між батьками;
- бути готовими до різної реакції дитини, дати їй можливість злитися чи плакати. Не придушувати прояви її почуттів.
Діти не розлучаються з батьками Батьки можуть розлучитися, але діти не розлучаються зі своїми батьками. Наші батьки і матері у нас назавжди. Незважаючи на це батьки часто скаржаться дітям на колишнього партнера, забуваючи, що це мама або тато. Подумайте, як дитині чути погані висловлювання про свого батька від мами і навпаки, і що вона відчуває в цей момент. До розлучення батьків у дітей була певна стабільність, після розлучення їх непорушний світ хитається, тріщить по швах і часом розбивається вщент. Саме тому так важливо позначити дитині, в чому сталість і непохитність її життя. Наприклад, можна сказати, що мама і тато у неї завжди були і є.
Про що потрібно домовитися батькам
Майже неможливо домовитися про все до моменту розлучення, адже в кожній родині свої правила і нюанси. Але важливо розуміти, що чим більше домовленостей і врегульованих питань між батьком і матір'ю, тим легше дитині. Діти часто відчувають себе причиною розлучення. Важливо дати їм зрозуміти, як насправді все відбувається. Дорослі діти можуть самі вибирати, з ким хочуть залишитися жити. Але при цьому часто відчувають почуття провини перед батьком, з яким не живуть. Буває і навпаки, коли дитина приймає рішення залишитися з тим, кого, як їй здається, може більше ранити її переїзд до іншого з батьків. Звести до мінімуму переживання дитини допоможуть домовленості між мамою і татом. Перш ніж повідомляти дітям про своє рішення жити окремо, важливо домовитися про наступне:
- з ким і де буде жити дитина;
- як часто вона буде бачитися з іншим з батьків;
- фінансова сторона;
- виїзд дитини за кордон з одним з батьків;
- хто і за що буде нести відповідальність щодо дитини. Про те, як будуть жити діти після розлучення, найчастіше вирішують дорослі. Природно, якщо батько весь час на роботі, а у мами більше вільного часу, то, швидше за все, дитина залишиться жити з матір'ю. І хоча думку дитини, звичайно ж, важливо чути, але батьки виберуть те, що зручніше їм, з огляду на зайнятість і спосіб життя.
Як категорично не можна діяти по відношенню до дитини
Буває і так, що дитина стає засобом маніпуляції з боку мами або тата. Тут хочеться застерегти батьків від таких помилок:
1. Не кажіть дитині погано про її батька або матір. Дозвольте дітям самостійно зробити висновок про те, хто є хто насправді. Уявіть, як ви будете себе відчувати, якщо хтось буде погано говорити про ваших батьків.
2. Не маніпулюйте дитиною, наприклад: «Не будеш давати грошей - не побачиш сина». Коли діти маленькі, їх мало цікавить, хто за що платить. А спілкування з батьками важливе. Винятком можуть бути випадки, коли спільне дозвілля завдає шкоди дитині (мати п'є, батько б'є дитину);
3. Не змушуйте дітей стримувати свої почуття, якщо вони хочуть плакати і сумувати про те, що батьки більше не разом. Так дитина проживає важку для нього життєву ситуацію, і це нормально.
4. Не обманюйте дитину. Говоріть чесно про своє рішення про розлучення, але при цьому не ображайте другу сторону.
5. Не залишайте дитину одну в своїх переживаннях. Якщо вам важко і ви не можете дати достатньо підтримки дитині, організуйте їй зустріч з психологом. Це важливо.
6. Не включайтеся в маніпуляції дитини. Діти можуть відчувати вашу вразливість і дорікати в тому, що це ви винні в розлученні. Пам'ятайте, винні завжди обидва і вина не лежить тільки на вас. Перестаньте відкуповуватися. У спробах відвернути дитину від сумних думок батьки починають задаровувати її подарунками. Згодом діти розуміють, як цим маніпулювати і викликати жалість до себе. Пам'ятайте, що діти потребують не іграшок, а у вашої уваги.
7. Перестаньте жаліти дитину. Це може перетворити її в жертву. Краще висловити свої почуття: «Я знаю, як тобі важко, що мама більше з нами не живе. Мені дуже шкода, що ти сумуєш ». Помічати те, що відбувається з дитиною, набагато важливіше, ніж постійно жаліти.
Допоміжна література для дітей
Коли батьки важко переживають розлучення і не в силах підтримати свою дитину, на допомогу приходить література. Вона допоможе дитині розібратися, чому батьки більше не разом, як пережити їх сварки. А головне - дитина отримає підтримку і побачить, що вона така не одна. Книгу можна підібрати залежно від віку дитини і ситуації самого розлучення. Герої цих книг - хлопчики і дівчатка різного віку, батьки яких вирішили розійтися. Нижче публікуємо список рекомендованої літератури.
- «Принцеса Анна" Ед Френк
- «Нехай танцюють білі ведмеді» Ульф Старк
- «Принцеси і розбійники» Уте Краузе
- «Моя мама любить художника» Анастасія Маленко
- «Само собою і взагалі» Христина Нестлінгер
- «Дивовижні пригоди Мауліни Шмітт» Фінн-Оле Хайнріх
- «Мандрівка Парку» Кетрін Паттерсон
- «Сестри? No way!» Шівон Паркінсон
Життя дітей після розлучення батьків триває, але яким воно буде, багато в чому залежить від дорослих. Від того, чи зуміють вони домовитися між собою. Ми час від часу переживаємо кризи, депресії, розчарування, але продовжуємо рухатися далі. Діти набагато сильніші, ніж ми думаємо. Вони можуть пережити розлучення і прийняти цей факт, коли батьки, як і раніше, залишаються для них мамою і татом. Неможливо уберегти дітей від усіх негараздів і складних життєвих ситуацій, але можна допомогти їм впоратися з труднощами і не відчувати себе самотньо.
Медитативна казка перед сном
Давай ми з тобою разом трохи пофантазуємо. Для цього потрібно закрити очі. Закрила? А тепер уявімо, що лежимо ми не в ліжку, а на білій хмаринці. Вона дуже м'яка, ніжна і злегка нас похитує. На небі багато зірочок. Вони співають нам свої улюблені мелодії і своїм сяйвом висвітлюють блакитну прозору річку. Весь день в ній плескалися і грали рибки, а зараз втомилися і пливуть відпочивати. У них закриваються очі. Вони засипають прямо на мушлях.
Над річкою пролітає пташка. Вона дивиться в воду і бачить на дні сонне царство. Пташка теж позіхає і летить спати в своє тепле затишне гніздечко.
Стихає шум вітру, перестає дзюрчати струмочок. На річці вже немає хвиль. Вона стала тихою і спокійною.
Разом з річкою заснув і ліс. Всі його тваринки поховалися в свої нірки, тому що їм, як пташкам і рибкам, до ранку потрібно набратися сил, а ці сили дає сон. Рибки і тваринки дуже люблять дивитися сни. Тому засипають раніше всіх.
Коли засипають люди, їм сниться щось цікаве і чарівне. Уві сні розкривається багато секретів і таємниці. І чим швидше ти заснеш, тим більше цікавого побачиш уві сні.
Хмарка повільно опускає тебе в ліжечко, бажає на добраніч і теж засинає. Спить і сонечко. Прокинеться воно тільки вранці і розбудить тебе своїми теплими промінчиками. Не спить один місяць. Він розповідає казки всім, хто спить. Коли ти заснеш, місяць розповість казку і тобі. Я теж піду спати і дивитися сни, а завтра розповім, що мені наснилося.
Спи спокійно, малюк. Солодких тобі снів.
(Ганна Смирнова)
МИ МОЖЕМО ЗРОБИТИ ТАК, ЩОБ СПОГАДИ ПРО ДИТИНСТВО У НАШИХ ДІТЕЙ БУЛИ ПРИЄМНИМИ
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=776438691162317&id=100063885783644&sfnsn=mo
Чому важливо обіймати дитину?
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=776437281162458&id=100063885783644&sfnsn=mo
Фрази, які можуть трамвувати вашу дитину
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=775825181223668&id=100063885783644&sfnsn=mo
Як позбутися стереотипів у вихованні дітей?
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=775824381223748&id=100063885783644&sfnsn=mo
Велика добірка мультфільмів від дитячого психолога, які вам варто переглянути разом з дитиною
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=763393132466873&id=100063885783644&sfnsn=mo
Шкідливі звички у дитини - як боротися?
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=762073849265468&id=100063885783644&sfnsn=mo
Вміння приймати рішення та вирішувати проблеми
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=760907926048727&id=100063885783644&sfnsn=mo
Як батькам поводитися з дітьми під час війни: 5 порад
Навіть коли довкола відбуваються страшні події, які важко сприймати з "холодною" головою, все одно пам'ятайте:
- Спокійні ви – спокійна дитина Намагайтеся поводитися спокійно принаймні при дитині. ...
- Не забувайте про обійми ...
- Грайте з дитиною ...
- Транслюйте дитині відчуття безпеки ...
- Кажіть дитині правду
Виховання дітей в умовах війни
https://www.facebook.com/watch/?v=452498216321608
https://drive.google.com/file/d/12ll4SGTbRDR80v-cqF-C0iefpCR4hQdY/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/1z1-x7-iFL9dZUWDCw9NfIEkpHTBiDEWd/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/1DKDSyVqrRoV8jPSS2nbBJEalq_7PaMpQ/view?usp=sharing
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)"https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2657-19
Процедура подання (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)
1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).
3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.
4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.
5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.
Порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) та відповідальність осіб, причетних до булінгу
- Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
- Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
- Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
- Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
МОН щодо протидії булінгу
Перейдіть за посиланням
25 способів навчити дитину керувати своїм часом
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=731922278947292&id=100063885783644&sfnsn=mo
Як дізнатись у дитини про її день, коли "Як твої справи", не працює
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=749992443806942&id=100063885783644&sfnsn=mo
Врівноваженість дитини і атмосфера в сім'ї
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=748539977285522&id=100063885783644&sfnsn=mo
Техніки розслаблення для дітей
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=748538750618978&id=100063885783644&sfnsn=mo